Адґоре Скетелетонс,
відірви шматок
сигарети
Від мого
Надпонищеного,
Створеного
у два квадрата
чоловічого тіла
я здам усі квартали,
в яких
таврували
слова
понад
любов’ю ящірки
не існує
живого
ні механізму
втратити те,
що й у вічі
ніколи
не
кидалось,
наче
жінка,
що падала
з мосту
десь
глибше
й детальніше
смерть
оволодівала
оксиморонами
й перетворювалась
на
веселе
загробне
життя
я чув,
що праця
зробила
з людини
могутнього
злого
царя
я чув, що списи
бурлявили
спинами
їх
ніжних
сердець
я разом
з ними
стоптував
власні
кістки
разом з ними
з’їдав
собачі
острови
з душами,
тих,
хто в цей
світ прийшов
й одразу зник
я разом з ними
перегнивав
й повертався
повертав
колесо
Свобод
Колесо
Сансар
Я біг
Пришвидшував
Свої
Метаморфози
До поки
Не дізнався
Що
Я сам.
Сам
На сам
З
Чорним
Вікном
М’ясорубки
Тиша вісвідчує
Звуки
Тиша відсвічує
звуки
тиша відсвічує
звуки
з чорним
вікном м’ясорубки
тиша відсвічує звуки
відсвічує звуки
відсвічує звуки
відсвічує зву..
вкотре
мовчанням
зі зламаними
зап’ястками.
