зачинаючи Найпрекрасніший й Найжахливіший із всіх можливих штормів.
Серце чиєсь
то є стерта дорога
вихід назовні
то є клаптик
нової землі
сіль на смак
не нагадує
якір
що спустив
з рудої
своєї голови
пустохвостий
старий
десь стикається
вітер
десь любов
впинається
у
шпилясті
верхівки
окличних знамен
коли мовиш
находу
то язик твій
виштовхує
риб
полеглих
у
зляканих
очах
Танатоса.
Коли
Мовчиш
стійко
Створіння
морської
природи
пускає
свої
ноги
У води
зачинаючи
Найпрекрасніший
й
Найжахливіший
із
всіх
можливих
штормів.
