Голка розпечена
тікає до горла
Застеленою водою
І всі хто проходять
крізь цю воду
живими
втрачають
можливість відновити
Р-е-є-стра-цій-ну кА-рту д-о р-аю
Стоїть годинник на стіні
У своїх вірменських черевиках
Ти усі соті храми викурюєш
Й гукаєш про себе
Усіх жінок із запаленими золотими
хрестиками
На губах!
Шия!
«Зламайте мені шию»
Написано на потязі
З напрямком в харизматичне небуття.
Годинник продовжує дивитись
В дзеркало ,
Голка прорізає тепло платівок гірських.
вірменські черевики тебе непокоять
Адже вони
кольору дислокованого
Парового неба
Кольору жовтошкляних металів
Систематизованих пральних машинок
І не доведи боже до такого лиха
Якщо ненароком вони зітруться на порох
В результаті постійної ходьби.
00:00
00:30
01:00
02:30
03:00
04:30
Ти бігаєш, ти все бігаєш
Замість того щоб скористатись
Зручностями
Погоди
зупинялись
під воду
усім хто топиться варто під воду
усім хто горить на потяг
усім хто не знає куди себе діти
несіть стяги однотканинові
ідіть на внутрішню війну
скористайтесь поштою
власних знетривожень
05:00
06:30
07:00
08:30
Пора засинати
В підвалі
Під ковдрою
Під жінкою
Чи під жінками
Із зірками
в Чолі
Із прибережними портами
В масивних кістках
[Святої землі>.
![Immortal: [небокоїть]. мене непокоїть - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
