Вовчі відмінки. [на тлі підстреленого холонучого тіла]
Скільки я ще витримаю в цих гранітових скелях?!
Cкільки укусів сарацинових змієголових долин
Поміститься
У просторах
Мого
Підстреленого
Холонучого тіла?!.
Скільки відведених
Розчинів
Розчиняться
В моїй
Некомпетентній
До стану
Навколишності
Горлянці?!.
Скільки
Горищ
Із
Зірками
Застрягне
В моїх
Нутрощах
Схоластичною
Ерою
Недоминулих
Доконаних
Згорнень
Згорань?!
Згорнень
Згорань?!
Згорнень
Згорань?!.
Згорнень
Згорань?!
Згорнень?!
Стан
За станом
За
Станком
Шовкоподібна
Істота
Вовчих
Відмінків
Дробитиме
Поділи
Вічних
спустошень
опустеленого
ламаного
камердинарового
крісла
сиджу
у ньому
і зникаю
тло
за
тлом
Таллінн
Тміном
Спускається
на мої
Гори
Гори́
Загартованим
Руслом
Світильником
У кармічній
Інверсії
Заподіяних
Вбивств
Комахам
Що
Виросли
На твоїй
Крові.
Гори́
Загартованим
Слухом
В який
Врізаються
Вкотре
Крики
Снуючих
Втрачених
Вулиць
Котячих
Анархістів
Королі
Буденності
Підрізають
Мовні
Сентименталії
Марки
Відправляються
До ледь
Дихаючого
Президента
Ці гранітові
Скелі
Скільки
Я ще витримаю
Всередині
Них/?.
Благаю
Прийдіть
Хоч
Хтось.
Благаю
Принесіть
Мені
Дощ
Зі світла.
Світлий
Дощ.
![Immortal: Вовчі відмінки. [на тлі підстреленого холонучого тіла] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
