Друзки ший запліснявілих
У моїй кишені міста занедбані
Зруйновані
Навіщо
Навіщо
Навіщо
Молотити легені койота
Який розкладається
Відриваючи останні камені свободи
Я чорнітиму
Разом з ліктями ліхтарів
Разом зі старими схилами
Каньйонів
Я старітиму
Віра нанизана на сухожилля вітрів
Рветься ревучістю полумяних
Кордонів
Ніч за саму страту
Ніч за самісіньке сходження
В твою голову
Місце повернень на північні заходи
Серце приглушене не приручене
Вбивства на могилах
Навіть після смерті
Мене визнано королем примар
Довірся мені
Табак в танці
На тім світі янголи
Темнішають
З маревом ночі
З запахом свіжої крові
Віддай усі спогади
просто звільнись
вибачення-кулі
ножові загострення
плечі на зламах
лабіринти
зірваних
занурень
наша таємниця
знеціниться
в очах
корінних птахів
пустельного червня
квіти в священних падіннях
я тебе бачив оголеним
ударом молотів,
ти була Королевою Плачу
проміжком меланхолії
між зубами
я тебе бачив зів’ялим
скелетом у череві цієї
гіркої епохи
ти була небом
Серед розірваних зорей
Ти була дияволом
В танцях з моїми
Висушеними ногами
Ми танцювали на могилах
Смертників
Усі повмирали
Завиваючи
Пісню Плачу
Усі повмирали
Усі повмирали
Завиваючи
Пісню Плачу
Твої губи прокляті
Повипалювали
Добрі щирі серця
Шибениця майбутніх
вибачень
тамувала
спрагу
та ти довго висіла
наче опираючись
аж до поки тіло
твоє не рознесли
круки
які від твоєї
зчорнілої
крові
й самі здихали
і мені досі здається
що я танцюю
з тобою
охоплюючи
твої кістляві руки
а ти
все як завше
сумно насміхаєшся
залишаючись
розкішною
Королевою Плачу
