Куди скочуються
усі кулі
з зубних сигарет
старого
слимака Джоша?
справді,
мене неодноразово
це запитували.
Я відповідав,
що одноразові
виклики
по радіо
це
не поклик
ненавидіти,
це заклик
до братерства
і знищення
усіх
мудаків
із сифілісом
всередині
члена
кулі, як кулі,
а скажу
я вам,
що цей
слимак
був
надзвичайно обдарованим:
він загортав
усі ноти
і утворював
мелодію,
яка
закликала
до революції,
яка змушувала
володіти
величезним
тезисом
всередині
макушки,
адже,
там де не
цвіли маки,
там,
проростали
пустелі
із простирадл,
видирались
хворі
горлянки,
сідлаючи
диких
коней
із
кіптявою
в очах
сама смерть
малювала коридори
і заманювала,
проте
ніхто
з таких,
як Джош
не заходив
кулі
горіли
кулі
насаджували
позицію
вільноправства
вільномисливста
полюй
за щемлінням
всередині
пояса
одкровенності
плюй
за деревами,
що плюють
в твою сторону
кулі
горіли,
зірки
теж,
і десь посередині
нижньої октави
зламались
коліна
пана,
що сидів
вище
тебе
і десь
я вже забагато
перебрав,
мої
барабанні
перетинки
забагато
взяли,
я перебрав
усю музику
з поміж інших
руками,
руками душі
у дощі
непроглядні
поливні
газонні
квартали
перевертались
у танцях
із сонцем
сомардинарним
кулі, кулі
ви вже
дістали.
От скажу
кулі
скочувались
з зубних сигарет
Джоша
у
його маразматичну
вгодовану
Тугу
Через
Губи
і схематично
виходили
острови
півострови
материки
рідних
не попрасованих
поцілункоспроможностей,
бо він кохав
звивисту непроглядність
бо доля,
вважав
Джош,
це шматок
лайна,
з якого
можна створити
мембрану
в інший
невидимий світ.
Бо доля -
це величезне море,
в яке не можна плювати,
стругати алкогольними
птахами,
собаками
Павлова,
совами
совіністичними
бо доля -
це море,
в якому
можна рости,
плавати
в пошуках
інших
магічних слимаків,
від висушених
доз
залишаться
покремсані
вени
у які запускатимеш
не яхве
у які запускатимеш
любов
любов
як привселюдну
дівулю,
яка не соромитиметься
розставляти ноги
і запускати
туди більярдні
киї,
яка не боїться
ні брудних
мужиків,
ні слимаків
із чорнокнижками
ввесь світ коханців
і коханок
весь світ барв
і знебарвлень,
море
втопи
у собі,
втопись
у своєму морі
і назвуть
твої
слимаки
північну широту
твоїм іменем
кулі скотились,
усе зачинилось,
залишились
спогади
від п’яного дня,
що зачинився
зараз
у комірчині,
програваючи
на мулі своєї свідомості
мелодію
«Jazz me blues»
ID:
428381
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 30.05.2013 21:18:26
© дата внесення змiн: 31.05.2013 00:46:25
автор: Immortal
Вкажіть причину вашої скарги
|
