До сходу сонця лише мить,
Не хочеться нічого покидать.
Та від болю розривається душа,
Довкола тільки тишина.
День за днем сама,
Напевно, залишилася одна.
У снах являєшся мені,
Та бачу тебе лиш вдалині.
Більше не можу так!
Мені зриває дах!
За мною ходиш, ніби тінь,
Я ж відчуваю сильний біль.
Ще декілька кроків до краю,
Може, й попаду до раю.
Я піднімаю голову і бачу небеса,
І на моїй щоці з'явилася сльоза...
