кармічні вітри падають в сонні кишені
долин,
той, хто зараз сидить по той бік місяця
стоптав усі світи
має право відкривати очі,
наче птах,
що пролітав через всіх:
від маленьких сердець
до легень
величезних жовтих китів
кармічні долини в глибоких кишенях
твоїх сновидінь
наспівує привид про провідники
через крайні точки всіх світів,
зіткнись
з ніким,
місце в річках Місяця заповнене рибою,
що плаває, наче мертва
це переродження останнє,
ти напевно пірнатимеш глибше
синьоокої ночі,
в горло холодного океану
ти напевно топитимеш власну
сердечність
в шкірі холодної потопельниці,
співаючи сумні пісні помираючих.
