Самотньо живу, неначе в вісні,
Я бачу тебе в чужому вікні.
Плекаю надію тебе ще зустріти…
Стомилась чекати, стомилась горіти…
Хворію тобою,-
Я стала журбою…
Навік своє серце тобі я віддам,
Без жалю і бою тобі я віддам…
Та нова дорога, що в далеч позвала,
Ота, що у мене тебе відібрала,
Молюсь, щоб для тебе широкою стала
І легко по ній нога щоб ступала…
А, може, вернешся до мого порогу,
Здолавши нерадісну довгу дорогу…
Не в цьому житті можливо то буде,
Але моє серце тебе не забуде…
