Дерева в радості небавом відцвітуть,
Пройдеться громом невимовним літо
Дощі дорогу львівську віднайдуть,
Щоб нас не раз собі охолодити...
А там, ночами, тьохка соловей,
Якого чую, пишучи переклад...
Шумлять Брюховичі далеко аж ген-ген
Полюють із завзятістю ведмеді.
І ця краса, ці звуки, голоси,
Сплітаються чудовим суголоссям.
Люблю я Львів, Рясне і ці ліси,
Які постійно манять у спокусах.
0.05.2013 року Львів
