Я пишу СМС- вже десяте із шостої ранку...
І стираю... Не можу тобі відіслать...
І дивлюсь на зціловані сонцем фіранки,
Вкотре квіти рахую. Хоч знаю, що їх лише п'ять.
Знову тисну на кнопки... На них покладаю провину
За свою нерішучість, за втрату довіри до слів.
І порушує тишу лише ненаситний годинник,
Проковтнувши всю ніч, із липких і набридливих снів...
Я пишу СМС... Намагаюсь не втратити думку,
Нашиваючи літери знов на бездушний дисплей...
Лише декілька слів можуть стати моїм порятунком,
Лише декілька слів... Та вискакує серце з грудей...
Вже давно за вікном ніч згортає в рулон візерунки...
Вкотре "завтра" запалить надії тоненьку свічу...
Я б могла уже пити шалені твої поцілунки,
Та натомість, ковтаю лиш сльози свої досхочу...
Я тобі подарив п’ять троянд у прозорій обгортці,
Ти взяла, подивилась засмучено, начебто, вниз.
Тільки подружки твої усміхалися потім невдовзі,
Коли ми зустрічались із ними на розі доріг.
Я хотів запитати тебе, та вуста наче клеєм залипли,
Цілий вечір хотів розказати тобі про любов,
Телефон свій черствий намагався об стіну розбити,
Бо не міг натиснути я виклику знову і знов.
Цілу ніч я горів від кохання в палкому бажанні,
Розбивався об скелі, пірнав, виринав і кохав.
А під ранок в розбухлім, скуйовдженім серці,
Намагався знайти я слова, що в ночі пригадав.
Все даремно, нічого не можу тобі я сказати,
Бо вуста мої наче важчезний граніт.
Серед тисячі слів, що хотів я тобі розказати,
Лишень вичавив з себе просте, але щире - Привіт!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Остановись, мгновение", - мы шепчем....
Но пролетает быстро... Слишком быстро
Всё то, чего коснуться мы не смеем.
Так легче...
Чтоб не подпустить не выстрел.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Остановись, мгновенье- дай решиться,
Дай миг раздумий нам продлить,
Ты можешь очень долго длиться,
А можешь лётностью убить...
Вже вдесяте читаю катрени чудові,
І вдесяте стираю я свій коментар,
Навіть смайли веселі, сумні, кольорові
Нерішуче втопились в прекрасних рядках.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Сонечко!
Адміни вже давно вирішили, що куди там смайлам до моєї красномовності, і на коментарі взагалі їх вимкнули. Хоч на відповіді залишили...
Чудовий експромт!