Параліч болю... І павутинням - пустота...
На волю просяться несказані слова...
І плаче серце, звинувачуючи мрію...
Розтерзана... на смітнику пуста надія...
Реальна дійсність і логічності межа...
...та у душі твоя веселка ще жива...
І запізніле щастя... боязко тріпоче...
Таке бажАне... і таке жіноче...
2012р.
Луч Солнца послала тебе, я в подарок.
С первым тюльпаном, счастье придёт
Луч Солнца грустные мысли все заберёт.
Ты улыбнись поскорей, сердце согрей.
Любви и счастью дверь отопри
Скоро сбудутся все твои мечты!
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та де ж вже ця весна!, що змінить все навкруг?...
веселка ожива...дерева зацвітуть,
пропаде вмить туга, за щебетанням птах...
І зранку - як нова... із щастячком - мов в снах
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00