Дівча із медовими косами,
Побачив тебе – розчинився.
Навіщо ставати дорослими,
Зривати яблука пізні?
Коли у руках наших – молодість,
А більше – і знати не треба,
Бо вічно крутитиме колесо
На спицях базальтове небо.
Бо яблука – кожної осені,
А молодість – скороминуща.
Дівча із медовими косами,
До тебе дозволь доторкнуся.
Гірляндами душі засвітяться
Немов на ялинці святковій,
Коли цілуватиму вилиці
І губи твої веселкові.
P.S. Волосся - це те, на що я в першу чергу звертаю увагу в дівчині.
