Хвилина радості і журби
Зливаються в одне.
Мить тяжкої боротьби
Окропить небо осяйне
Вінком духмяних квітів
Сплитемось ми на вік.
Любов омріяних світів
До дна ми вип’ємо той сік
Він розільється по єству,
Сягне вершин бажання,
І ти промовиш на яву:
„Лиш ти, одна, моє кохання!”
