Благодарю Вас, Сударь, за мечту...
За классику... за то, что не любили...
За все признания... за нежность... за слезу...
Великодушно... Вы меня простили...
Благодарю Вас, Сударь... за стихи...
За те стихи... что Вам я посвящала...
Несовершённые мои грехи...
Ведь... Вы - мой грех... о Вас я так мечтала...
Благодарю Вас, Сударь... за печаль...
За блеск в глазах... и взгляды с поволокой...
Не Вам тонуть в их глубине... а жаль...
Вы были так близки... и так далёки...
Благодарю Вас, Сударь... за любовь...
Что я придумала... и ей одной жила...
У неба сил просила... не злословь...
Порою слов... как наказания ждала...
Спасибо, Сударь... Вам за то... что не мою судьбу вершили...
И не любя... своей любовью... во мне... Вы женщину открыли...
Стих в исполнении Ивана Звенигородского VMD
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366932
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спробувала начитати... але де правити... так і не можу зрозуміти... можливо пізніше... після декількох разів прослуховування... можливо підкажете... http://recz.ru/view/post:1995081
Прошу вибачення за якість...
Ліліка, сильно! і дуже цікавий з глибоким змістом вірш, надзвичайно сподобався!!! Ах, так і хочеться перекласти на укр.мову! Але критики тут мене знову почнуть діставати за це, А вірш справді ЧУДОВИЙ!!!
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надюш!!! Мені так приємно... І дуже подобаються твої переклади...
Дотянуть до уровня может и не возможно, но максимально к нему приблизиться- тоже вариант. И потом. даже если вы напишете лучше чем классик, вы всё равно будете вечно вторым, поскольку он первым применил этот стиль, этот почерк. Он основоположник, а не Вы. Но не это главное. Главное. чтобы стихи были хорошими. Как ответил мне когда-то Серёжа Щербаков: "Мы все стоим на плечах титанов". Он тоже там "пастерначил" в одном из своих стихов. И это заметили.
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да Вы правы... Да и человечество в плане творчества очень мало выдумывает чего-то нового... да, собственно, как и в жизни... Прогресс идёт вперёд, а проявление чувств неизменно... Темы для поэзий вечные...
А приблизиться, конечно, хотелось бы... Но, увы, не хватает... как той дурнушке - ума... так и мне мастерства... или терпения... Я горю, пока пишу...
Знаете, стиш очень хороший! Но местами не дотягивает до уровня безусловно блестящих строчек. Он нравится как "дурнушка, у которой очень красивые глаза и фигура".И поэтому чертовски обидно, за то что Бог одарил её вот так, избирательно, мазками. Но всё равно её любишь, особенно если она своя и человек хороший. Это я сейчас не про Вас, а про стиш этот. Я его во всей красе вижу. Может быть прелестной вещью, несмотря на подражание классику. Я тоже (как все мы) этим грешу. Редкий прохожий не увидит в этом стише "Зимнюю ночь" Бориса Леонидовича: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270496
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Повеселили... Неблагодарное дело... подражание... невозможно дотянуть до уровня... а восприятие, как не крути, идёт в сравнении... Я не так часто пишу личные стихи... а этот очень личный и сейчас для меня важен смысл каждого слова... Пройдёт время... исчезнет актуальность... и я вернусь к нему, чтоб отшлифовать... когда все не будет уже по-живому... Спасибо! Я всегда жду Ваших комментариев...
Благодарю Вас, Сударь... за любовь...
Что я придумала... и так о ней мечтала...???
Лі, неперевершено, відчувається і любов, і спокута, і видужування, і не...жаль. Молодець!!! Дуже гарно, слів нема, одні почуття
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От бачите - і в мене русизм проскочив! ...виправляюсь: "Просто коли у вірші є те, що так різько кидається у очі помилка - то втрачається все сприйняття від вірша! От я вам і написав вказуючи на них!"
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ще одна спроба... із правильним написанням слова "різко"... і ми квити... Добре, що в нас присутнє почуття гумору...
А з чого ви взяли, що нічого не зачепило! Просто коли у вірші є така різько кидаючася в очі помилка - то втрачається все сприйняття від вірша! От я вам і написав вказуючи на них!
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У вас там кілька українізмів! Я цілком і повністю за украєнську мову, але - якщо вже писати художній твір російською, то і вона має бути чиста: "Как в классика..." - как у классика, "Просила в неба" - просила у неба!
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І що це за день такий... і про що я думаю... Згідна!
Хоч мені трохи прикро... що крім двох прийменників... Вас у вірші нічого не зачепило...