Дивлюсь вперед і блиском засліпляє
Стара столиця - вічно молода,
Вона й до нині враження справляє,
Кипить життя, немов свята вода.
Козацька кров і зараз тут нуртує,
Витає у повітрі сили дух,
Величних церков чую "алілуя",
Співацький успіх поки що не вщух.
З тобою я зрослася нерозлучно,
Ти знов і знов притягуєш мене,
Тобі співають дифірамби гучно,
Ніколи добра слава не мине.
Історією пройняте повітря
І споконвічною жагою знань,
Виховуєш поетів і, повір, я
Щодня дивуюсь й стільки запитань.
Мій Глухове - ти таїна, загадка
І України східної перлина,
Хай крізь століття виринає згадка
Про славне місто пісня солов'їна.
гарно написала! мены вперше справді сподобалося! виправ тільки декілька моментів - слово "повір" відокремлюється комами, краще буде в другому рядку останньої строфи спочатку втулити "І" - "І України східної перлина", ще дрібнененьке зауваження, якщо в ідеалі - то остання строфа має інший ритм в 2 і 4 рядках - типу там наголоси міняються (чоловіча, жіноча рими)...
Лілея Лозова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О,не зря мене всі хвалять, о, я в шоці тобі і нравиться