Свято дійшло до завершення. Глядачі стоячи
рукоплескала артистам. Ті в свою чергу розкланювались
та усміхались трохи фальшивими усмішками. Та хто їм
це заборонить?
Всі почали висмоктуватись з залу. Строката юрба повільно
протікала в отвір дерей.
Віддавшись течії я повільно човгала по витоптаній доріжці. Рапом
мій погляд наткнувся на дещо моторошне. В куті, спершись на
стіну, лежав бездушний і безногий труп рояля. Кришка трохи сповзла,
з-під неї виглядали пощерблені і надірвані рештки струн - покалічений шмат душі.
Покоцані, поламані жовті клавіші стирчали, ніби зуби старого звіра. Три
ноги і педалі валялись поруч.
Мороз пробіг по шкірі. Волосся заворушилось на маківці. Серце
вдарилось об ребра і затихло. Страшне усвідомлення прийшло до мене -
я побачила мерця.
