Сніжило так, що з ніжністю лежить
лишень примарний шар летких заметів
за мить умовлених іще таки пожить
пожовклим підліхтар"ям власних злетів.
І полетіло! Здибало разом
розвернуті у доторках долоні
Доли долонь! Вантаженим возом
возити нам цю радість у балоні.
Бо линуть знов засніжені ще ми
щемним дощем із слів ліхтарно-чесних,
чесати рани од віршів грубезних
гривасті вже друкуються томи.
