Я б краще бився, як в агонії,
та я таки чомусь мовчу,
із тайн, що сховані від світу,
не вимовлю лише одну.
Не пережито і не сказано,
розбиті мрії, наче скло,
болючі рани не зашиті,
до прірви мене завело.
І не забуто ані слова.
На жаль нам не вернути час.
Я бачив так багато різного,
та пам'ятаю тільки Вас.
