Сплелися хмари в небокрай…
Палає лоно спорожніле.
Блудниця… Квітне молочай.
Сідає сонце спопеліле.
Ховаєш очі від світила…
В останньому промінні дня
Прощення в донечки просила,
Та не простить привиденя.
Маленька ручка пестить шию,
В обійми проситься дитя.
Рука хірурга труп прикриє
Так злісно вбитого життя…
Топтали квіти сиві коні…
Ти подолала цей поріг…
В куточку плаче привид доні,
Ще ненароджений твій гріх.
Співчуваю! Таке трапляється! Прикро, коли це з вини самої матері, чи батька... Буває так, що після цього, Бог дарує інше життя, можливо і не одне...
Ilsa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке трапляється кожен день... Це жахливо! Я б ніколи і нізащо не відібрала життя у своєї дитини. Мені шкода людей, які на це наважилися.. Це - вбивство. Хай навіть та дитина ще не народилася.
Спасибі Вам! За високу оцінку і чудовий сайт 
Дуже сильно, аж мороз по шкірі 
