Наш будинок зітканий в хай теці,
Весь у склі легкий, немов повітря.
Дві кімнати в хромовому серці,
Ще одна, у нікелевій сітці.
Ти чарівна в білім пеньюарі,
Посміхаєшся в неоновому світлі.
Два холодних келихи на барі.
І мелодії літають ледь помітні.
Закриваємо від ночі вікна й двері.
Наш будинок - захистом від жахів.
І малюнки, лінії на стелі,
Наче книга із життєвих знаків.
Мої мрії зіткані в хай теці…
У хай теці..але з романтичним присмаком: різьблені малюнки, дівчина..скоріше класика без домішок!
Ігор Вовк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за приємний коментар... мав на увазі саме хайтечні малюнки, замудруваті опущені стелі... лінії бесформні, безкінечні, незрозумілі, тому і "наче книга із життєвих знаків"
щодо Ласуні, то згоден класика, класикою
Дякую ще раз!!!
