Складний і довгий шлях кохання,
Згадай - як думка до світання нас полонила і вражала -
Що я хотів - то ти бажала.
Я обіймав тебе думками,
А ти чарівними словами мене, кохана, дивувала,
В обіймах щастя засинала.
Безхмарного життя немає,
І ніжна музика не грає в серцях закоханих весь час...
Таке бувало і у нас.
Я прочитав в твоїх очах
Любов і біль, бажання й страх.
Незрозуміла дивна сила наблизила нас й віддалила,
Як зірка серце спалахнуло,
І нам здалось, що все минуло...
Але життя - це дивна річ,
В усьому світі день і ніч бурлять кохання поєдинки,
І мріють всі, хоч на хвилинку, потрапити у вир подій -
Бажань і радісних надій..
А ще сказати я хотів,
Що не дарма тебе зустрів,
Що пісня щастя і любові іще звучить,
І мимоволі, перегортаючи сторінки тих днів, яскравих як картинки,
Я день і ніч тебе благаю - кохай мене, як я кохаю.
Не буду повторювати попередні коментарі словами "гарно", "супер", "щиро", "ніжно"... Ви це і самі знаєте Найголовніше - що вірш із першої ж строфи заполоняє увесь простір у мозку, вчащається дихання... і починаєш хапати кожний наступний рядок, наче повітря! І от за такий ефект - "БРАВО"!!!
Невгамовний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за чудовий коментар! Все дійсно від серця, все переживалось, нічого надуманого, тому - ось так Дякую ще раз!
О, СКІЛЬКИ В ЦИХ СЛОВАХ КОХАННЯ
СЕРДЕЧНІ ВСІ ВАШІ ЗІЗНАННЯ
ЯК НІЖНИЙ ДОТИК ВІТРУ В КОЖНІМ СЛОВІ
ВИ ЇЙ ДАРУЄТЕ СВІТИ ЛЮБОВІ
І ХАЙ БИ ЩО, УСІ В ЖИТТІ РОЗЛУКИ
ВОНА КОХАТИМЕ НЕ ЗНАЮЧИ РОЗЛУКИ
Невгамовний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00