Ми вийшли з танців близько опівночі,
А зорі в небі падали й згасали.
Я їх не бачив, бачив зорі – очі,
Ми йшли за руки, їх не відпускали.
На лавці пахли яблука червоні,
Погладив ніжно я твоє плече.
Немов вогнем обпік собі долоні ,
Мені здалося, що воно пече.
Не було слів, хоч вже яка година,
Ми дочекались ранішню зорю.
Я зрозумів, що ти - моя єдина,
Тут вперше я сказав тобі – люблю.
Ми тоді долю вдвох свою зустріли,
І поклялись, що це на все життя.
Серця співали, а вуста п’яніли,
Кохання перше, ти - любов моя.
