Послухай цей вірш,про тебе,
Про те як одної весни,
Пролетіла моїм,небом,
І залишилась там назавжди.
Забрала із собою всі хмари,
дощ не буде тут довго ще литись,
засіяло враз сонце яскраве,
як приємно на нього дивитись.
Зрозуміли що це ,кохання,
почуття таке дивне і світле,
небуває воно без страждання,
та для мене воно, єдине.
і тягнулись хвилини чекання,
ти ж на небі,а я на землі,
а політ мій тривав до світання,
щоб вже вранці побачить її.
зустріч ту незабуду ніколи,
як на обрії з"явилась ти,
і сягнула враз думка,як добре,
Що знайшли один одного ми.
То було те, що було. А Вам обов"язково трапиться хтось достойний Вас. Але чи впізнаєте Ви?
З повагою
rainbow light відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як кажуть все що робиться - робиться на краще)...
дякую,я з вами згоден...
цікаве запитання у вас...та чомусь мені здається що ми впізнаємо один одного...
З повагою
Жаль, шо у коментарях Ви пишете про це у минулому часі. Кохання не буваю "пройденим", воно лиш періодично затухає.
Нехай Вам у ньому щастить.
З повагою
rainbow light відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радий вас бачити))нажаль чи нащастя це правда,та непевно то було щось інше...яке всеодно залишило великий слід у памяті...
щиро вдячний за ваші побажання...
З повагою