Кохати, шаленіючи від дотику,
Заповнюючи серце вщерть,
Щоб прокидатися лише від подиху
І розлучатися лише на смерть.
Кохати, стискуючи до нестями,
Шепочучи дурниці досхочу,
Здаватися в полон, піднявши стяги,
І поцілунками карати до плачу.
Кохати, шаленіючи від ревнощів.
Загоювати твої ранки подихом,
Щоб знов втрачати глузд від пестощів
Щоночі, задихаючись від подиву...
