Втинаючи час у житті
Крокують нелюди-машини
Сиплять словами усюди
Б’ють кулаками у груди
Безбожні святі
Учені, ласі чужої науки
Безмежно багаті й дурні
Научають любити вбивати
Одвіку й до смерті страждати
Терпіти ті муки
Нам не можна кохати
Ні інших людей чи речей
Окрім кайданів своїх
Натятих одначе на всіх
Лише можна мовчати.
Гірка правда... 
