Душі наші вийшли у плавання,
В море - разом, одним кораблем.
Ні порту приписки, ні пристані
Тільки місяць... нам маяком.
Слів краплини - ти сяєш від щастя,
Серце в грудях шалено тремтить.
Все буяє - під поглядом травня,
В світ фантазій, де неба блакить.
Твоє волосся - колосся золоте,
Вітер в полі - хвиля за хвилею.
Шепіт тихий - в косу заплите,
Ми вмить стали стихієй єдиною.
Тайне в думках явним вже стало,
Солодкий бальзам ллється з небес.
Ми злилися - простору нам мало,
Я читаю тебе по очах, без словес.
Свіжість зміниться легким сп’янінням,
Від любові хмелію, мов п’яний.
Все взаємно, з небесним спасінням,
Цей дарований час незрівнянний.
Мрією осяяло - просвітління,
На світанку зненацька - зоря.
Манить далеч - душі томління,
Знаю я: ти навіки моя!
