Нерівні кола цих космічних жорен
Стирають і камінь не те що душі
Молоко борошно...
Хто зна де ми...Хто не мовчить тому й буде боляче
Нерівні кола кам'яні брили
Ті літають лише , кого мабуть били
Ламали і гнули...Жорна стирають і пам'ять
Яку так старанно наводили
Наче мости не над нами
Наче мости над правічністю
І тільки Бог сіє зерна з долоні в космічні жорна
Щоб сказати : Я хліб , а не камінь
Я вино і любов , а не стерта пам'ять
