Коротка мить, і пам'ять оживе,
Піднімуться з глибин старі печалі...
Мій човен вже нікуди не пливе,
Немає сенсу рухатися далі.
Осінній блюз, романс або сонет,
Без музики не можуть зазвучати.
Занурився мій човен в очерет,
Тут і кінець, де вчора був початок.
Минали дні у радості й біді,
Багато зим було і мало весен.
Не вмію я ходити по воді,
А човен мій вже без вітрил і весел.
Тому нікуди я не попливу,
Хоч ще не пізно, але вже й не рано.
Прийде весна, я ще раз оживу,
І попливу у мріях за туманом.