Больше всего было жалко учителя географии.
Так нигде и не побывав, так ничего и не увидев,
как легко он влюблял в моря, полные нефти и призраков,
как воспевал вдохновенно путешественников и смельчаков.
Дети стояли на кладбище, словно на экзамене.
Холодно и неуютно, но нужно достоять, нужно добыть.
Три открытых тяжёлых гроба, как недочитанные книги.
Тучи над головой – наползают с севера.
Что движет этими хлопотливыми героями, что их гонит вперед?
Луч, пробивающий парус, как божья весть,
неистовство и удивление, любовь и тоска, потребность преодолевать пространство,
способность взрослых мужчин называть свободные моря именами монархов.
Стриженные головы, спортивная обувь, детское доверие –
для вас ещё выжигают тьму береговые огни,
вас ещё ждут безумные путешествия, восхождения и возвращения,
мир лежит за окном и ожидает вашего внимания.
Только жёлтое лицо после смерти. Только слишком большой костюм на покойнике.
Только вся география – свежая глина, накатанная от асфальта грунтовка.
Птицы сидят, как перекупщики, у которых никто не покупает воздух.
Класс стоит, будто хор, что не хочет петь с новым дирижёром.
02.10.2025
(Перевод с украинского)
Географія
Найбільше шкода було вчителя географії.
Так ніде і не бувши, так нічого і не побачивши,
як він легко закохував у моря, повні нафти і привидів,
як він натхненно оспівував мандрівників і сміливців.
Діти стояли на цвинтарі, ніби на іспиті.
Холодно і незатишно, а втім слід достояти, слід добути.
Три відкриті важкі домовини, мов недочитані книги.
Хмари над головою, що наповзають із півночі.
Що рухає цими заклопотаними героями, що їх жене вперед?
Промінь, який пробиває вітрило, як божа звістка,
шал і подив, любов і туга, потреба долати простір,
здатність дорослих чоловіків називати вільні моря іменами монархів.
Стрижені голови, спортивне взуття, дитяча довіра -
для вас ще випалюють темряву берегові вогні,
на вас ще чекають безумні подорожі, сходження і вертання,
світ лежить за вікном і чекає на вашу увагу.
Лише жовте обличчя по смерті. Лише завеликий костюм на небіжчику.
Лише вся географія - свіжа глина, накатана від асфальту грунтівка.
Сидять птахи, мов перекупники, у яких ніхто не купує повітря.
Стоїть клас, ніби хор, що не хоче співати з новим диригентом.
ID:
1048799
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.10.2025 17:34:25
© дата внесення змiн: 02.10.2025 17:34:25
автор: Станислав Бельский
Вкажіть причину вашої скарги
|
