Колись давним - давно я була багата
Була родина : батько, мати і брат.
Літала вище хмар , як птаха крилата
Ловила в долоні щастя - зорепад.
Колись давним - давно я була щаслива
Цвіла наче мальва - ружа навесні.
Воркутала неначе голубка сива
Слухала солов'я чарівні пісні.
Колись давним - давно я була молода
Здавалось що увесь світ в моїх руках.
А час спливав у даль наче бистра вода
Сіяв на скроні сивину у роках.
Колись давним - давно у іншому житті
Я ходила із батьками у поле.
Сіяла зерно, жала колоски золоті
Не боялась , що босі ноги стерня коле.
Колись давним - давно я була красива
І залицялись хлопці до мене.
Була я наче пташечка полохлива
Задивлялась на стрункого клена.
Колись давним - давно у вишневім саду
Я стрічала лелек з чужих країв.
У жмені я рвала солодку ягоду
Слухала в стоголоссі солов'ів.
Колись давним - давно на березі Дністра
Там чайки літали над рікою.
Там жила, і плавала рибка золота,
Діточки ловили їх рукою..
Колись давним - давно я у ліс ходила,
І там білі проліски збирала.
До синіх небес я розправляла крила
І веселі пісні я співала.
Колись давним - давно, як пташка літала
В діброву , ліщину по - малину.
Стужила сіно, і батькам помагала.
Вдихала у трави - конюшину.
Колись давним - давно не боялась доріг...
Що втомлені від ходи мої ноги.
Ні грози, ні дощу, ні коли впаде сніг...
Не страшні були високі пороги.
