**Окроплена сльозою моя земля,
Обіцянки нестримані від народів.
Життя палає, як у Христа, і ноги стомлені ходять по світу, все шукаючи допомоги.
Вони позабували, що важливо для людини — це життя.
Зрадили, сказавши, що надамо усе, всіх озброять тій, яка усе віддала, — ми були без зброї.
Ох і брехуни! Скільки вже загинуло мого народу!
Вдивляться, як кров’ю обливається подоли ріки.
Священна кров стає краплиною доща.
Все ллє по різних континентах.
Бог бачить усі серця, які билися за волю, і плаче на небесах.
І бачить все, і хто що говорить, записує усе це без кінця.
Він всіх рахує.
Він вказує пророчим, що залишилося іще трохи.
Розквітне ця земля на всі віка, де краплі крові.