Я зламаний. Розбитий. Мертвий.
А чи я взагалі колись хоч жив?
Я одночасно вбивця й жертва -
Втікав від себе й сам себе убив.
Я надто пізно усвідомив,
Що варто зупинитися, не йти,
А повернутися додому,
Коли прямуєш зовсім не туди.
Коли не хочеться страждати,
Ділити серце на "твоє" й "моє",
Потрібно просто розірвати
Усе, що тільки болю завдає.
Я був з тобою надто ніжним,
Я був занадто люблячим, мабуть.
А чи буває щось запізно,
Поки мене у гріб не покладуть?..
Не страшно часом помилятись -
Я теж людина, я такий як всі.
Хотів я із життям прощатись,
Коли, здавалось, втратив сенс в житті.
Але є те, що справді страшно -
Не розібратися у почуттях,
Не вміти зупинитись вчасно,
Не вчитися на власних помилках.
Якби ж я зрозумів раніше
І вчасно вбив собі до голови,
Що в пляшці віскі сенсу більше,
Аніж в словах: "Кохатиму завжди!"
05.08.2025
