Старий фотоальбом
Гортаючи старий фотоальбом,
На тих світлинах, вицвілих од віку,
Своїх я рідних бачу цілий сонм,
Їх долю нелегку і многолику.
Я багатьох живими ще застав,
Про інших чув лиш у розмовах,
Але, здається я їх знав…
Колись… і ось побачив знову.
Селянська свитка, строгий однострій,
Штанці короткі, вишиті сорочки,
На чому не зупиню погляд свій,
Усе сльозою горло залоскоче.
Зтьмянілі прямокутні папірці,
Прикрашені різьбленими краями,
Відлунюють тепло моїй руці,
Стираючи кордони між роками.
Століття спогадів обрамлених у мить,
Застиглих в чорно-білому натхненні,
Сторінка за сторінкою біжить,
У кольорову гамму сьогодення…
А потім блискавично час мине,
Чиясь рука фотоальбом розвине,
І там уже мій образ віднайде,
На дорогих для пам’яті світлинах.
