Виявляється - біль давно вже мені не страх.
Свято чи ризик для жінки -
Стати стервом в чиїхось очах.
І ця сакура розцвіла - її терпкий аромат
Знов ставить мене на коліна,
Палко бажаючи пекла й зрад.
Я більше не здамся, не вип’ю до дна спокою.
Я з собою веду війну, а крила мої за спиною.
Почуття, мов Фудзіяма - от-от розірвуть на клапті.
Я наливаю тишу у келих, і п’ю себе без залишку.
