В кафе сиділа молодиця
Дивилась сумно у вікно
Замовила лиш для годиться
І згадувала, що було
Все як в людей: дитинство й школа,
Педагогічний інститут...
Кивнула і злегка зітхнула
Гей, друзі, чи зберетесь тут?
Все як в усіх: сім'я і діти,
Й у коледжі посада й стаж...
А от думки куди подіти?
І знову сплін, і знову блаж...
Вірші писала і співала
І грала ще на чомусь там...
Куди веселка та пропала?
Чому тепер їй не до гамм?
Чого зітхаєш мила жінко?
Так все минає, час летить.
Тож будь щаслива, смійся дзвінко,
У цю хвилину, у цю мить...
8.06.2025
