А я в очах твоїх забувся
Що світ на в коло сонця бется
Що хмари були колись чорні
Що ніч як холод ляга в серці
А я в очах твоїх забувся
Що я до тебе жив інакше
Що є ще інший синій колір
Що я блукав його не бачив
Що твої очі наче небо
Такі красиві та яскраві
Вони як обрії вселених
Як у пустелі ковток спраги
Твоє ім'я я чув раніше
Але тепер воно інакше
Воно руйнує наративи
Які тримали мене завжди
Ти як Валькірія красива
Така струнка така вродлива
І погляд твій так топить кригу
Яка і мені була як глиба
