А я помер. Я вже давно помер,
Тоді, наприкінці сумного грудня,
Що перекреслив віру та майбутнє,
Безжально кинув душу в світ химер.
Я промовляв незграбне каяття,
Приречено крокуючи до плахи.
Польотом жалюгідної комахи
Було насправді все моє життя.
А поряд - незрадливий оберіг -
Глибокі очі, сонячні софіти.
Забув. Не роздивився. Не помітив.
Жахливу ціну має кожний гріх.
Мені цей світ - не друг і не партнер.
Тут радощі - для обраної касти.
Моя безбарвна путь - життя без назви,
Бо я помер. Я вже давно помер.
