її посмішка весною інша: якась невинна і водночас грішна, чарівна, неземно красива. її посмішка, як весна, особлива. як тільки її я десь бачу – одразу відчуваю нестачу. навіть січень тане у зливах, її посмішка – щастя на крилах.
ID: 1032702 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика дата надходження: 09.02.2025 12:41:02 © дата внесення змiн: 09.02.2025 12:41:02 автор: Андрій Лагута
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie