|
Здавна повелося, на столи дубові,
Застеляли сіна й пишних скатертин,
Вся рідня збиралась в мирі та любові,
На таке застілля, наче із картин.
На столі дванадцять є пісних наїдків,
І узвар з кутею знані з давнини.
Дідух скраю столу – символ наших предків.
Смажені грибочки й риба з глибини.
Борщ пісний із печі і квасоля в ньому,
В ющці вабить око, наче блиск перлин,
Варена картопля віджене утому,
Квашена капуста – стишить часу плин.
А вареник з маком, як у мед по шию,
Не існує в світі більше смакоти.
Яблука із діжки кожухом прикрию,
Бо таке хурделить, може замести.
Йди кутю, Морозе, куштувати в хату,
Щоб свята зустріти в радості усім,
Зберегти країну дружну і багату,
Миру і достатку, щастя в кожен дім.
25.12.2024
ID:
1029313
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сільська лірика
дата надходження: 25.12.2024 23:03:39
© дата внесення змiн: 15.01.2025 11:07:44
автор: Інна Рубан-Оленіч
Вкажіть причину вашої скарги
|
