…твоя печаль
на білій площині
…червоні кола на рудій воді
По срібнозорих контурах води
веди, прозорий
хлопчику, веди
Не має сенсу
в дотиках руки.
Лягають перли тут на дно ріки,
мов низка теплих слів на мілині.
Мовчи, прозорий,
не переч мені
Тут запитань
не задає ніхто.
Бо гусне день. Над мостом Мірабо
пливуть птахи, тумани, мрії, бо
так мало часу
на земну любов
І все життя печаллю вкрите, щоб світ Божественний спізнать й піднятися над смутком буднів, де в тілі нас стріча вина...
Все буде добре,Наталі... Вірш дуже гарний - браво.
