Я пам'ятаю ті дощі. Як вдруге бачились з тобою. Як було колотно в душі.. Як серце в трепеті покою не чуло мозку, а дощі, що пали чорною дугою. Над нами дощ тремтів своє.. тим віддавав останні води. Ти серце гладила моє.. і гріла в тінях прохолоди.
ID: 1001070 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ФантастичнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Історична лірика дата надходження: 18.12.2023 01:19:59 © дата внесення змiн: 18.12.2023 01:19:59 автор: Артур Шадура
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie