Так наче дивишся кіно,
Але у ній ти маєш роль
І не допите ще вино
Залишене хіба Ассоль
На мольберті замість фарб
Намалює своє життя
Від Далмації до тихої Арби
Підводно-небесне буття
Так наче п'єш ще вино
В Орсані енного серпня
І дивишся іншого кіно
Про своє народження.