За вікном поросло жито. Дике. Озиме. Священне. Скільки історій вбито, Під кривоногим кленом. Нестерпно стогне у грудях. До шалу хочеться жити. Проросли за вікнами зерна, Безсмертного нашого жита.
ID: 965207 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 10.11.2022 00:20:13 © дата внесення змiн: 10.11.2022 00:33:58 автор: Іво Каценбук
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie