Лютий справдив своє ім'я
в рік трьох двійок, на нуль помножених
Люто в Лютому люта війна
в Україну прийшла непрошена.
Шокувала собою усіх,
прозвучавши сиренами злісними,
розірвавши наш звичний світ
на частини — до себе й на після.
Українці, великі й малі,
так підступно сусідом зраджені,
покидали домівки свої, щоб
не стати мішенню під "Градами",
під ракетами з літаків,
під атаками злого ворога,
що забагнув украсти собі
існування життя чудового.
Знавесніле, скажене, пусте,
інтелектом не переймаюче,
до чужого добра скупе
окупанта життя загниваюче
чорним мороком крило міста,
страх і смерть намагалось посіяти
на квітучих вкраїнських полях
й віру в душах людських розвіяти.
Рано-вранці, коли люди сплять
у домівках, до сходу сонечка,
той сусід, що ніколи не брат,
божевіллям грюкнув у віконечка...
Та його божевіллю кінець неминуче
прийде, згине ворог наш.
Україна весь світ підійме
духом роду й молитвою "Отче наш".
Материнська любов свята
захищає дітей крильми янгола,
для яких ця страшна війна
не кіно, а нападки диявола.
Йде війна між добром і злом.
Сили світла з нами виборюють
право людства на мир і любов —
саме те, що вони уособлюють.
Будуть знищені вороги,
що прийшли в Україну, як Каїни.
Мир і злагода навкруги
запанують, відкривши таїни.