Місяць липень не останній,
він у літа - середина...
Знають це усі дорослі,
знає кожна це й дитина...
Кажуть, в липні в дворі пусто,
так за те, у полі густо...
І хоч сонце йде на зиму,
ми у липні всі щасливі...
Бо ж у липні кожен знає,
все у ньому дозріває,-
помідори, й огірки,
і цибуля, і часники...
Сонце, вітер і вода,
та буває й чехарда,
бо якщо хтось прозіває,
то й врожай не позбирає...
А за липнем прийде серпень,
спинка в серпні буде мліть...
і дощі ще вередливі,
воду щиро будуть лить...
В серпні в мене в дворі пусто,
на городі за те густо,-
кавуни шикарні й дині,
на городі господині...
Поруч з ними огірочки,
ніби їхні сини й доньки,-
пишні, гарні, чарівні,
довподоби все мені...
Я все вміло обробляю,
а бува і поливаю,
бо дощі чогось не йдуть,
бур"яни лише ростуть...
Місяць липень не останній,
він красивий і цікавий,
на врожаї він багатий,
і на овочі врожайний...
Середина липень літа,
додає наснаги й квіту...
А для мене він, як друг,
і не зменшить ходу круг...
Сразу видно: что хозяйка
даром время не теряет...
И порядок соблюдает!
Стих с любовью сочиняет!
Спасибо. Валентина!
Прекрасна летняя пора!
И урожайный год! УРА!
Гарний вірш!Дякувати Богу,трохи вродило...Попереду важкий час.. 
.
Дякую за цікавий вірш 
