І знову ти залазиш у ванну
І знову змиваєш кров з рук
І знову заманюєш мене у пастку
І знову я йду і кохаю тебе мов востаннє
І знову ми, вбивці власних душ, під душем
І знову мокрі, хоч не раз вилізали сухими з води
І знову голі, хоч тіла наші - порожні клітки
І знову двоє, хоч без душ, але закохані.
