Невблаганне тремтіння душі,
Чого варте твоє животіння?
Лиш важким тягарем у мені
Залягло все минуле терпіння.
Безупинно пролинули дні,
Чого варте снування без діла?
Я стою, а всі інші вже ні,
Чую скрізь навкруги тупотіння.
Доля в мене печальна, в біді
Відчуваю незграбність усюди.
І залишусь такою завжди,
І не йтиму я так, як усі.
