Обрала нічну найкращу я пору,
Для того,щоб сильно любити її,
Коли світить місяць за ним поруч зорі,
Для того щоб спокій знайти в тишині.
Обрала імлу я і темряви звуки,
Щоб коханого ніжні вуста цілувать,
Тільки шелест дерев і його серця стуки,
У тихому стані про все забувать.
Обрала нічну я для себе доріжку,
Здається так дивно бо день голова,
Мені до вподоби гуляти тут пішки,
Де природа ,імла і туманна трава.
Обрала я нічку, щоб душа гуляла,
Сіяла ,блищала над сонна краса,
Тіло натхнення моє не лишало,
І десь його в небі високо несла.
Обрала пітьму, щоби очі вогнями,
Від місяця блиск відбивавши назад,
Це полум'я завжди було між нами,
Від наших думок розквітав кожен сад.
Обрала я ніч задля полум'я свічок,
А на стіні чіткий наш силует,
Сотні весняних і осені нічок,
Малюють у пам'яті просто портрет.
Обрала я ніч,щоби крізь зорепади,
Кохання своє не губити й на мить ,
Не бачити лиха й забути про зради ,
Пітьма поглинає усе,що болить .
Обрала я ніч,щоби разом долоні ,
Й нашого щастя ніхто не пізнав ,
Темрява мій світ,а я у полоні ,
І поруч зі мною той,хто покохав .
ID:
893034
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 27.10.2020 10:33:26
© дата внесення змiн: 27.10.2020 10:33:26
автор: Вікторія Павлюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
