Ніяк не звикну до цього вітру. У нього завжди арктичний гнів: Свистить постійно мені в макітру, Неначе з дуру ошаленів. Ніяк не звикну до цього вітру, Його ненавиджу більш за все: Він вириває мою палітру І в шалі вихрем її несе.
ID: 876143 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу дата надходження: 16.05.2020 14:10:25 © дата внесення змiн: 16.05.2020 14:10:25 автор: Андрій Конопко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie